Про пропуски тренувань

"Перш ніж привести дитину до спортивної секції, батьки цікавляться розкладом груп. Через якийсь час ті ж батьки звертаються до тренера з питанням, що діти не можуть ходити на тренування в якийсь із днів. Збігаються інші гуртки та секції, не вистачає часу зробити уроки, потрібно посидіти з молодшим братом чи сестрою, а по суботах їздять «до бабусі на млинці» і все в такому дусі.

Тренувальний процес - це звичка та послідовність. Налаштувати дитину на тренування та адаптувати його до режиму складно. Після пропусків тренувань діти розпорошені, недисципліновані, неуважні.

Якщо дитина пропустила кілька занять, налаштувати її заново, залучити до тренувального процесу складно, а буває, що й неможливо... адже програма тренувань йде вперед. Пропуски стають постійними, часто без поважної причини.

Дитина втрачає інтерес займатися спортом, аргументуючи це тим, що йому нудно чи набридло. Кому хочеться бути найгіршим? А батьки йдуть на поводу у слабкостей та вимог дитини.

Часто виникає ситуація, що деяким батькам начхати на роботу тренера. Діяльність футбольних секцій, клубів та спортивних шкіл у їхніх очах – це сфера послуг. Не наше завдання таких батьків переконувати.

Просто подумайте про свою дитину і згадайте: навіщо ви привели її сюди? І чи зможете ви порадіти його успіхам, якщо з 8-13 тренувань на місяць дитина займається 4-5, а приходячи до зали, балується і не прагне вчитися.

Ми стикаємося і з тим, що батькам ліньки вести дитину на тренування в погану погоду або, навпаки, в хорошу замість тренування влаштовують пікнік або похід у розважальний центр. На канікулах та вихідних «сплавити» дитину до бабусі...ну а що, тренування ж нікуди не подінуться.

Як батько ставиться до занять своєї дитини, відповідально чи безвідповідально, так і дитина ставитиметься до них. Ваша поведінка та ваше ставлення до чогось є макетом для дитини.

Чим більше пропусків, тим складніше налаштувати юного спортсмена на продуктивні тренування та повернути мотивацію."

© Матеріал з інтернета